-1-
іменник чоловічого роду
(звичай, звичка) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обича́й обича́ї
родовий обича́ю обича́їв
давальний обича́ю, обича́єві обича́ям
знахідний обича́й обича́ї
орудний обича́єм обича́ями
місцевий на/в обича́ї, обича́ю на/в обича́ях
кличний обича́ю* обича́ї*

Словник синонімів

ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім’ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д[ЗАВІ́Д]розм.,НО́РОВрозм.,ПОВЕДЕ́НЦІЯрозм.,ЗАВЕДЕ́НЦІЯжарт.,ЗАВЕ́ДЕННЯдіал.,ОБИЧА́Йфольк., заст.,ЗВИ́ЧКАрідко.Зейнеб ніколи не кривдила Кульжан, а тепер.. вона навіть іноді ласкаво зазиває Кульжан у свою юрту і розповідає їй щось цікаве або навчає рідним звичаям (З. Тулуб); За давньою традицією, яка збереглася ще в селах, - називав [син] батька та матір на "ви" (М. Зарудний); Що город, то норов.., що голова, то й розум (М. Номис); По людях було видно, що не пили вони сьогодні могоричу і не підкидали, за давньою поведенцією, на "ура" економа, щоб той поставив зайву чарку (М. Стельмах); - У мене така заведенція: щоб усі працювали, а головина сім’я - більше за інших (І. Гончаренко); У нас таке заведення, що жінки не молотять (Словник Б. Грінченка); Кождий край має свій обичай (прислів’я); Ми любимо свої пісні чудові І звички наші, повні простоти І щирості (Л. Забашта).