-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний оби́тель оби́телі
родовий оби́телі оби́телей
давальний оби́телі оби́телям
знахідний оби́тель оби́телі
орудний оби́теллю оби́телями
місцевий на/в оби́телі на/в оби́телях
кличний оби́теле* оби́телі*

Словник синонімів

МОНАСТИ́Р (релігійна громада ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становить церковно-господарську організацію; будівлі й територія цієї громади),ОБИ́ТЕЛЬ, КЛЯ́ШТОР (католицький); ПУ́СТИНЬзаст. (невеликий, у відлюдній місцевості); ЛА́ВРА (великий православний чоловічий). Монастир скидався на грізного рицаря, вбраного в казковий, зачарований панцир (Я. Качура); [Матушка гуменя:] Сього року, сестри, нам і в обителі треба буде попрацювати (Панас Мирний); Була то стара будова, давній кляштор католицький (церква теж колись належала до нього), з товстими стінами, глибокими вікнами, з високим склепінням замість стелі (Леся Українка); Три місяці пустинь Китаївська і в ній Сковорода немов пливли - поміж садами рожаїстими (П. Тичина); Моя баба колись за п’ятсот кілометрів до Печерської лаври в Київ пішки ходила (І. Ле).
ПРИТУ́ЛОК (місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо), ПРИСТАНО́ВИЩЕ, ПРИ́СТАНЬперев. поет., ПРИЧА́Лперев. поет., ПРИСТА́НИЩЕрозм.,ПРИСТАНО́ВИСЬКОрозм., ОСІ́ДОКрозм., ОБИ́ТЕЛЬзаст., поет., ПРИХИ́ЛИЩЕзаст., ПРИЮ́Тзаст., ЗАБІ́Гзаст., ПРИТУ́ЛИСЬКОдіал., ПРИ́ВІДдіал., ПРИТИ́Ндіал., ПРИ́ШИБдіал.Четвертий день я лежу в полковому лазареті - останньому притулку гнаних і невиспаних.. страдників з голими мізками (Ю. Андрухович); І лишилася з Тересем тільки сестра й дочка Іринка. Юнаки обрали його дім своїм пристановищем (Т. Масенко); [Гайворон:] Поїдеш? [Курінний:] Тут мені робити нічого... [Гайворон:] Знову будеш шукати якоїсь пристані? (М. Зарудний); Хай іншим тихі пристані й причали У снах ввижаються,- а Ви ніде Легкого не шукаєте спокою (М. Рильський); І довелось колись мені В чужій далекій стороні Заплакать, що немає роду, Нема пристанища, господи! (Т. Шевченко); За Бахчисараєм є християнське село Мангуш, може, там знайдеш собі пристановисько (Р. Іваничук); - Ось як впишусь до старечого цеху в Миргороді та знайду осідок - візьму учня (Ф. Бурлака); Він вайлуватий, не дуже говіркий, хоч іноді різкий на слово, безтямно закоханий в ліси і в книги, молодий аспірант, якому пророчили тиху наукову обитель (С. Журахович); А як поставимо хату, то все-таки буде хоч абияке прихилище (Словник Б. Грінченка); Один доброзичливий дядько підхопив його одного разу, самотнього, посадовив на воза й довіз аж до міста. - Оце, хлопче, тут тобі станція,- сказав він до Альоші. - Приют (І. Микитенко); Мала [дівчина] з якихось причин втратила дах над головою і тепер шукає собі притулиська на ніч (Ірина Вільде); - Мене всі прочани знають з усього світу, я їм усім даю привід у Києві (І. Нечуй-Левицький); Смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо нема для неї притину на землі (О. Стороженко); Була вже ніч, а він, голодний і без грошей, не знав, куди податись, де знайти собі пришиб, хоч гинь (переклад М. Лукаша). - Пор. 2. житло́.