обирати 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обира́ймо
2 особа обира́й обира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обира́тиму обира́тимемо, обира́тимем
2 особа обира́тимеш обира́тимете
3 особа обира́тиме обира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обира́ю обира́ємо, обира́єм
2 особа обира́єш обира́єте
3 особа обира́є обира́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обира́в обира́ли
жін. р. обира́ла
сер. р. обира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оби́раний
Безособова форма
оби́рано
Дієприслівник
обира́вши

Словник синонімів

ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. - Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Коцюбинський); Довелося відбирати найдужчих, найвитриваліших, тільки таких, що не мали поранень (В. Кучер); Чому саме цей, зручний для оглядин, столик він обрав для себе? (І. Ле). - Пор. 1. добира́ти.
ВИБИРА́ТИ (про місце - знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИрозм. - Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Гончар); Танки обрали для свого нищівного удару саме позиції лейтенанта Широніна (І. Ле); Чоловіки пробирали собі місце, щоб сісти ближче до сусіда або свата (Л. Яновська).
ВИБИРА́ТИкого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов’язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИзаст. - Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти. Одностайне Громада вибрала гетьмана - Преславного Лободу Івана (Т. Шевченко); Степан був активістом, його якось навіть обрали до місцевкому профспілки (В. Кучер); Клима обібрали в волості за голову (І. Нечуй-Левицький).
ВИБИРА́ТИ (надавати перевагу кому-, чому-небудь, вважаючи кращим), ОБИРА́ТИ, ОБЛЮБО́ВУВАТИ. - Док.: ви́брати, обра́ти, облюбува́ти. В тебе сьогодні сватання, от ми й вирішили проситися в свати. Будемо разом жениха вибирати (М. Ю. Тарновський); - Оберу собі таку [жінку], що і добра, і тиха, а до того гарна, як ясочка... (Марко Вовчок); Кожен з бояр облюбував собі дружку (Ф. Бурлака).
ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ[ОЧИ́ЩУВАТИрідше], ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИрозм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИдіал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИрідше (шкаралупу, лушпиння тощо). - Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).

Словник фразеологізмів

обра́ти / обира́ти [свою́] сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).

обра́ти / обира́ти [свою́] сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).

обра́ти / обира́ти [свою́] сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).

обра́ти / обира́ти [свою́] сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).

обра́ти / обира́ти [свою́] сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).

обра́ти / обира́ти [свою́] сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).