-1-
іменник чоловічого роду
[розм., рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обиня́к обиняки́
родовий обиняка́ обинякі́в
давальний обиняку́, обиняко́ві обиняка́м
знахідний обиня́к обиняки́
орудний обиняко́м обиняка́ми
місцевий на/в обиняку́ на/в обиняка́х
кличний обиняку́* обиняки́*

Словник фразеологізмів

без обинякі́в, заст. 1. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Не вдаючись до натяків, недомовок і т. ін.; прямо, відкрито. Говорили щиро, без обиняків (З газети).

2. зі сл. роби́ти, вико́нувати і под. Беззастережно, без будь-яких вагань і т. ін. Вона без всякого обману І щиро без обиняків Робила грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський).