обидчивий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний оби́дчивий оби́дчива оби́дчиве оби́дчиві
родовий оби́дчивого оби́дчивої оби́дчивого оби́дчивих
давальний оби́дчивому оби́дчивій оби́дчивому оби́дчивим
знахідний оби́дчивого, оби́дчивий оби́дчиву оби́дчиве оби́дчивих, оби́дчиві
орудний оби́дчивим оби́дчивою оби́дчивим оби́дчивими
місцевий на/в оби́дчивому, оби́дчивім на/в оби́дчивій на/в оби́дчивому, оби́дчивім на/в оби́дчивих