обидливий 1 значення

-1-
прикметник
(образливий) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний оби́дливий оби́длива оби́дливе оби́дливі
родовий оби́дливого оби́дливої оби́дливого оби́дливих
давальний оби́дливому оби́дливій оби́дливому оби́дливим
знахідний оби́дливий, оби́дливого оби́дливу оби́дливе оби́дливі, оби́дливих
орудний оби́дливим оби́дливою оби́дливим оби́дливими
місцевий на/в оби́дливому, оби́дливім на/в оби́дливій на/в оби́дливому, оби́дливім на/в оби́дливих

Словник синонімів

ОБРА́ЗЛИВИЙ (який завдає образи, який виражає або містить у собі образу), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ[УРА́ЗЛИ́ВИЙ], ПРИ́КРИЙ, КРИ́ВДНИЙ, ОБИ́ДНИЙрідше, ОБИ́ДЛИВИЙрідше.Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкашина (Л. Дмитерко); Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться (прислів’я); Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. А загострювати взаємини з цим надто бистрим на прикре слово молодиком не хотілось (Ю. Шовкопляс); - Від тебе я можу вислухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак). - Пор. 1. дошку́льний.
ОБРА́ЗЛИВИЙ (який легко ображається), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ[УРА́ЗЛИ́ВИЙ], НЕДОТО́РКАНИЙ, ОБИ́ДЛИВИЙрідше.Довбня зиркнув на неї. - Ти, бачу, й досі сердишся?Я не знав, що ти така образлива (Панас Мирний); Сьогодні всі були якісь особливо вразливі і ображалися на кожному кроці (О. Гончар); Надто за останній час через цю дитину вона стала така дражлива, недоторкана і дуже змарніла (Б. Грінченко); Мати обидливу вдачу.