-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обзоло́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обзоло́чуймо
2 особа обзоло́чуй обзоло́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обзоло́чуватиму обзоло́чуватимемо, обзоло́чуватимем
2 особа обзоло́чуватимеш обзоло́чуватимете
3 особа обзоло́чуватиме обзоло́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обзоло́чую обзоло́чуємо, обзоло́чуєм
2 особа обзоло́чуєш обзоло́чуєте
3 особа обзоло́чує обзоло́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обзоло́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обзоло́чував обзоло́чували
жін. р. обзоло́чувала
сер. р. обзоло́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обзоло́чуваний
Безособова форма
обзоло́чувано
Дієприслівник
обзоло́чувавши

Словник синонімів

ДАРУВА́ТИкому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИрозм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИзаст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ[ОБЗОЛО́ЧУВАТИ]розм., ОБДАРЯ́ТИрозм., ОБДАВА́ТИрозм. (кого чим - перев. у великій кількості); НАДІЛЯ́ТИкого чим, ОБДІЛЯ́ТИкого чим (роздаючи кільком, багатьом); ЖЕ́РТВУВАТИ (на користь когось, чогось); ЖА́ЛУВАТИкого чим, заст., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИкого чим, заст., перев. із сл. Бог (перев. нагороджуючи). - Док.: подарува́ти, здарува́тирідшеподари́ти, презентува́ти, да́ти, піднести́, обдарува́ти, задарува́ти, задари́ти, озолоти́ти[обзолоти́ти], обдари́ти, наділи́ти, обділи́ти, поже́ртвувати, пожа́лувати, віджа́лувати, благослови́ти, поблагослови́ти. Ганя дарувала бідним сестрам гостинці, давала їм свої дорогі недоношені сукні (І. Нечуй-Левицький); Попригонь овечки, що родина здарувала (пісня); Просив, просив відеречко, Вона йому не дала, Дарив, дарив з руки перстень, Вона його не взяла (пісня); Пан Войський не візьме того собі у гнів, Як персня я йому уклінно презентую (переклад М. Рильського); Молоді люди, які мали намір покорити моє серце, підносили мені такі подарунки, що скоріше пригнічували, ніж тішили (Я. Гримайло); А що вже обдарували молодих, так гай, гай! Дружко аж охрип, мекекаючи, та хрюкаючи, та ревучи всякою скотиною, що молодим дарували (Г. Квітка-Основ’яненко); Не знали [бійці], чим задарувати [дівчину], як власкавити, кожен залюбки віддав би свою грудочку цукру (К. Гордієнко); - Скидай з себе дрантя - я тебе одягну, я тебе озолочу: будемо панувати (Б. Харчук); Край, дружбонько, коровай дрібно, Бо у нас роду вільно, Щоб єго обдарити, Щоб єго не гнівити (пісня); - Я хочу, щоб жінка моя була виключно моя, щоб я їй всього достарчав, усім обдавав (О. Кобилянська); Хлопці наділяють убогих людей гостинцями, зав’язують їм хусточки, сиплють у кишені, в пелени (С. Васильченко); Антон припас у кишені цукерки і почав обділяти ними дітей (С. Чорнобривець); Баби приставали до хазяйок і вміли так піддобритись до їх, що вони хоч потроху, але жертвували то борошна, то пашні, а то печеного хліба (І. Нечуй-Левицький); - Твого батька сама цариця вітала, приймала, Пісками [село] жалувала!.. (Панас Мирний); - Чрез твою добрість, через твої труди нас Бог благословив усім, усім (Г. Квітка-Основ’яненко).