обзеленений 1 значення

-1-
дієприкметник
(спрямований, направлений на щось) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обзеле́нений обзеле́нена обзеле́нене обзеле́нені
родовий обзеле́неного обзеле́неної обзеле́неного обзеле́нених
давальний обзеле́неному обзеле́неній обзеле́неному обзеле́неним
знахідний обзеле́нений обзеле́нену обзеле́нене обзеле́нені
орудний обзеле́неним обзеле́неною обзеле́неним обзеле́неними
місцевий на/в обзеле́неному, обзеле́ненім на/в обзеле́неній на/в обзеле́неному, обзеле́ненім на/в обзеле́нених