обжулювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обжу́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обжу́люймо | |
| 2 особа | обжу́люй | обжу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обжу́люватиму | обжу́люватимемо, обжу́люватимем |
| 2 особа | обжу́люватимеш | обжу́люватимете |
| 3 особа | обжу́люватиме | обжу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обжу́люю | обжу́люємо, обжу́люєм |
| 2 особа | обжу́люєш | обжу́люєте |
| 3 особа | обжу́лює | обжу́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обжу́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обжу́лював | обжу́лювали |
| жін. р. | обжу́лювала | |
| сер. р. | обжу́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обжу́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| обжу́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обжу́лювавши | ||