-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обжива́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обжива́ймо |
| 2 особа | обжива́й | обжива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжива́тиму | обжива́тимемо, обжива́тимем |
| 2 особа | обжива́тимеш | обжива́тимете |
| 3 особа | обжива́тиме | обжива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжива́ю | обжива́ємо, обжива́єм |
| 2 особа | обжива́єш | обжива́єте |
| 3 особа | обжива́є | обжива́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обжива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обжива́в | обжива́ли |
| жін. р. | обжива́ла |
| сер. р. | обжива́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| обжива́вши |
Словник синонімів
ОСВО́ЮВАТИ (робити придатним для господарського використання - про природні багатства, ресурси, землі), ПІДКОРЯ́ТИ, СКОРЯ́ТИ, ПІДКО́РЮВАТИ рідше; ОБЖИВА́ТИ (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського використання). - Док.: осво́їти, підкори́ти, скори́ти, обжи́ти. Люди освоюють, обживають цілі райони, краї, і туди завжди хтось повинен приїхати першим (А. Хорунжий); Прагнучи підкорити собі природу, людина повинна водночас коритися її законам (М. Холодний); Вони [робочі руки] будують великі міста, пробивають гори, прокладають залізниці, скоряють моря (П. Колесник); Вони підкорюють сипучі піски і вічні крижані простори Антарктиди, штурмують Всесвіт (з газети).