обетонений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обето́нений обето́нена обето́нене обето́нені
родовий обето́неного обето́неної обето́неного обето́нених
давальний обето́неному обето́неній обето́неному обето́неним
знахідний обето́нений, обето́неного обето́нену обето́нене обето́нені, обето́нених
орудний обето́неним обето́неною обето́неним обето́неними
місцевий на/в обето́неному, обето́ненім на/в обето́неній на/в обето́неному, обето́ненім на/в обето́нених