-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оберта́тися, оберта́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оберта́ймося, оберта́ймось
2 особа оберта́йся, оберта́йсь оберта́йтеся, оберта́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оберта́тимуся, оберта́тимусь оберта́тимемося, оберта́тимемось, оберта́тимемся
2 особа оберта́тимешся оберта́тиметеся, оберта́тиметесь
3 особа оберта́тиметься оберта́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оберта́юся, оберта́юсь оберта́ємося, оберта́ємось, оберта́ємся
2 особа оберта́єшся оберта́єтеся, оберта́єтесь
3 особа оберта́ється оберта́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оберта́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оберта́вся, оберта́всь оберта́лися, оберта́лись
жін. р. оберта́лася, оберта́лась
сер. р. оберта́лося, оберта́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оберта́вшись

Словник синонімів

БУ́ТИ (про перебування когось де-небудь), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯрідко,ВИТА́ТИкнижн., заст.; БУВА́ТИ (про тимчасове неодноразове перебування); ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу; тільки недок. - бувати час від часу); ПРОПАДА́ТИпідсил. розм. (про тривале перебування). - Док.: пробу́ти. - Як вона й дійде до тої Щербанівки. Ніде ж не була ще в далекій дорозі... (А. Головко); Уже його [мого друга] улюбленці давно Перебувають у космічних мандрах (В. Бичко); Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько - Де милий витає (Л. Боровиковський); Лікарі про мене дбають. Часом в день буває у мене 5 лікарів (М. Коцюбинський); Жайсак весь ранок пробув при отарі (З. Тулуб); Одна половина [будиночка] тепер стояла порожня; тілько раз або два рази до року в ній пробував хто-небудь (І. Франко); У Андріяна тепер і пропадав цілими днями Кирило (А. Хижняк). - Пор. 1. оберта́тися.
ВІДВЕРТА́ТИСЯ (повертати від кого-, чого-небудь обличчя вбік, робити поворот спиною до інших), ОБЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: відверну́тися, оберну́тися, поверну́тися. Відвернулась дівчинонька Та й не поглядає (С. Руданський); Біжить [Любов] на веранду, спиняється, обертається і посилає Орестові скілька поцілунків рукою (Леся Українка); Тимко нехотя повернувся спиною до бійця (Григорій Тютюнник).
ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ[ОЗИВА́ТИСЯ], ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯзаст., УДАРЯ́ТИСЯ[ВДАРЯ́ТИСЯ] розм., заст.,ОБЕРТА́ТИСЯрідко. - Док.: зверну́тися, обізва́тися[озва́тися], окли́кнутися, уда́тися, апелюва́ти, адресува́тися, уда́ритися[вда́ритися], оберну́тися. Терпіння зраджувало стару, але вона не виказувала цього і спокійно звернулася до Юлі: - Візьми, дитино, відерце та принеси мені води (Григорій Тютюнник); - Нічим не проймеш! - апелюють жінки вже до мене (О. Довженко); Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П. Панч); З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Панас Мирний).
КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИрозм.,КРУЖЕЛЯ́ТИ[КРУЖЕНЯ́ТИ]розм.;ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). - Док.: крутну́тися, оберну́тися, поверну́тися, покрути́тися, прокрути́тися. Навіть у розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (М. Стельмах); Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара (М. Рильський); Наверх комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш); На столі стояв величезний, незвичайний глобус, який сам весь час повертався (О. Іваненко).
ОБЕРТА́ТИСЯ (постійно або певний час перебувати в якому-небудь середовищі, товаристві), БУВА́ТИ, КРУТИ́ТИСЯрозм., ТЕ́РТИСЯрозм., ПОВЕРТА́ТИСЯрозм.; ОГИНА́ТИСЯрозм., ОТИРА́ТИСЯрозм., ОШИВА́ТИСЯрозм. (звичайно без необхідності в цьому). Спостережливість натури навчила його відчувати запити кола, в якому він обертався (Ю. Смолич); [Данченко:].. Пішла б за його [Марися], довелося б їй бувати й поміж панами, а в неї звичай мужицький (Б. Грінченко); В світському губернському колі, в грайливому товаристві красунь-левиць [Пашкевич] в’юном крутився (О. Ковінька); - Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник); Вона сама собі, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі меж панами (Г. Квітка-Основ’яненко); - Подумати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається (О. Гончар); [Стась:] Кажу - він тут десь отирається (С. Васильченко). - Пор. 3. бу́ти.
ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ (з боку на бік, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ, ВИВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕКИДАТИСЯ, ЗВЕРТА́ТИСЯдіал. (перев. падаючи). - Док.: переверну́тися, поверну́тися, оберну́тися, ви́вернутися, переки́нутися, зверну́тися. Вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Г. Хоткевич); Сонце б’є в очі. Ми спочатку терпимо, кліпаємо очима, а далі повертаємось до сонця спинами (Ю. Яновський); Сон опустив його зовсім. Обертався з одного боку на другий (Лесь Мартович); З глибин і ям вивертаються брудно-білими черевами вгору контужені на смерть соми, коропи, щуки (О. Довженко); Михайло воли поганяв, а Іван і батько віз придержували, щоби не звернувся (І. Франко).
ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯв кого-що, на кого-що (набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИСЯв кого-що, на кого-що, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯв кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИСЯким, чим, ПОВЕРТА́ТИСЯв кого-що, ПЕРЕКИДА́ТИСЯв кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ[ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ]на кого-що, в кого-що, рідше, ЗМІ́НЮВАТИСЯ[ЗМІНЯ́ТИСЯ]в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ]в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕХО́ДИТИв що, на що, ПЕРЕРОСТА́ТИв що, рідше на що (поступово); ТРАНСФОРМУВА́ТИСЯв що (змінюючи свій вигляд, форму, властивості тощо). - Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перероди́тися, зроби́тися, поверну́тися, переки́нутися, перероби́тися, зміни́тися, переміни́тися, перейти́, перерости́, трансформува́тися. Яскравий сонячний день перетворюється швидко на сутінки (Ю. Яновський); Сніг під щедрим і по-весняному теплим промінням сонця на очах обертався в чисті, як сльозинки, струмки (Я. Гримайло); Вчорашні вороги робилися спільниками (М. Стельмах); Я було радію, слухаючи того її щебетання. Не було й гадки, що усе те щастя у велике лихо повернулось (Марко Вовчок); Обурення з того й з другого боків доходить до погроз і от-от перекинеться в бійку (Я. Мамонтов); В його була в голові думка, що усі українці повинні переробитись по його вподобі та поставати католиками (І. Нечуй-Левицький); А далі слово.. змінилося у спів, і вся громада до дзвінкої промови прилучилась (Леся Українка); Дальші слова губилися десь у горлі й перемінялися в глухий жаль (О. Кобилянська); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган (З. Тулуб); Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу (О. Донченко); Любов Шевченка до людей завжди трансформується в дію (з газети).
ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯв кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. приймати чийсь образ, набувати іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИСЯв кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИСЯ[ПЕРЕВТІЛЯ́ТИСЯ]в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯв кого-що, на кого-що ібез додатка, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ[ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ]в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕКИДАТИСЯв кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. - Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перевті́литися, переверну́тися, поверну́тися, перероди́тися, перероби́тися, переки́нутися. Данилко.. годував мишейсвяченими крихтами і придивлявся, як саме миші перетворюються через цей гріх на летючих кажанів (Ю. Яновський); Дід Наум.. розказував билиці і небилиці. Було тут - що й казати! - про відьом, що в кішку обертаються (М. Рильський); Тільки з живодайних молочних джерел виплив.. староєгипетський міф, як одна богиня перевтілилася у корову (І. Волошин); Явдоха мерщій у жлукто і полізла, а як вилізла, так стала дівкою.., переродилась наша відьма (Г. Квітка-Основ’яненко); Краще стань лозою ти І на березі рости.. Я ж в комиш перероблюся І до берега схилюся (О. Олесь); Він умів в усяку твар перекидатися. Дивитеся на нього, так він чоловік, як і другий, аж нараз гоп і стане вам або свинею, або псом, або зайцем, або чим (Лесь Мартович).
ПОВЕРТА́ТИ (змінювати напрямок свого руху, робити поворот), ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИ, БРА́ТИрозм., ЗАБИРА́ТИрозм., СКРУ́ЧУВАТИрозм., ВОРОЧА́ТИдіал.; ПІДВЕРТА́ТИ, ЗАВЕРТА́ТИрозм., ПРИВЕРТА́ТИрозм. (підходячи, під’їжджаючи до когось, чогось); ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ (в інший, протилежний бік). - Док.: поверну́ти, зверну́ти, верну́ти, узя́ти[взя́ти], скрути́ти, підверну́ти, заверну́ти, приверну́ти, поверну́тися, оберну́тися. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (І. Нечуй-Левицький); Саме тут Данилові було звертати до вітряка (А. Головко); - Та куди ти, чортяка б тебе взяла, вернеш? - розлючено гримнув дядько і щосили смикнув віжками (О. Досвітній); - Як увійдеш, бери направо, третя кімната (А. Хижняк); Катер у супроводі міноносця, не доходячи молу, почав забирати ліворуч (П. Панч); Стефа бере Дарку під руку і вони скручують зразу праворуч до парку (Ірина Вільде); [Химка:] Коли так, то я й піду від вас.. [Іван:] Ні, ні... стій... не ходи. Ворочай назад! (Панас Мирний); Підвернувши до ґанку, він ледве зсунувся з мокрої конячини, геть знеможений (Я. Баш); Було, кажуть, на цьому місці велике село, що робило списи запорожцям. І коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами (О. Гончар); Заходить сонце. Чумаки привертають до гіллястого дуба, запалюють огонь (В. Самійленко); Він повернувся, він мусив повернутися в протилежний бік і тихо посунув геть (В. Підмогильний); [Прісцілла:] Я піду! (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Леся Українка).
ПОВЕРТА́ТИСЯ (роблячи поворот, змінювати свою позу, ставати обличчям або спиною до когось, чогось), ОБЕРТА́ТИСЯ, РОЗВЕРТА́ТИСЯ, НАВЕРТА́ТИСЯрозм., ЗВЕРТА́ТИСЯзаст. - Док.: поверну́тися, оберну́тися, розверну́тися, наверну́тися, зверну́тися. Чую, що я ревную. Повертаюсь до неї плечима і даю собі слово, що між нами тепер кінець (М. Коцюбинський); Їй дуже хочеться подивитись на його лице, а він не обертається (І. Нечуй-Левицький); Не глянувши на подругу, Марійка круто розвернулась і швидко подалась до лісу (О. Донченко); Нелегко було [хлопцям] крутити лебідку. Та застопорений на мілині катер ворухнувся, як хворий, навертався задертою половиною до острова (І. Ле); Куди звернувся я? Дощі! Дощі і мряка! Куди дивлюся я? (М. Хвильовий).
I. ПОВО́ДИТИСЯ (дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином), ПОВО́ДИТИ СЕБЕ́, ТРИМА́ТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ЧИНИТИ, ЗАХОВУВАТИСЯдіал.; ОБХО́ДИТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯзаст. (з ким-, чим-небудь певним чином, виявляючи своє ставлення до нього). - Док.: повести́ся, повести́ себе́, вчини́ти[учини́ти], захова́тися, обійти́ся, оберну́тися. З цих прикладів часом можна чудово навчитися, як не треба поводитися з людьми чи як поводити себе на всякій роботі (І. Ле); Йому подобається її манера розмовляти з людьми, з якими вона тримається аж ніби суворо, без лестощів (О. Гончар); Я держусь у цій справі нейтрально, бо інакше не вмію (Леся Українка); Він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив як легкодух (П. Загребельний); - Ти б ще дякувала, що тобою не гордують, що так привітливо з тобою обходяться (Панас Мирний); З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (В. Самійленко).

Словник фразеологізмів

аж У сере́дині [все] оберта́ється у кого і без додатка. Стає сумно, важко, неприємно і т. ін. комусь. [Шміт:] Та ще й співи заводять: такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка).

аж У сере́дині [все] оберта́ється у кого і без додатка. Стає сумно, важко, неприємно і т. ін. комусь. [Шміт:] Та ще й співи заводять: такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого—чого. Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Тим відрадніше пам’ятати, що скрізь у світі є. .. люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський); Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах).

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого—чого. Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Тим відрадніше пам’ятати, що скрізь у світі є. .. люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський); Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах).

2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь... (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад [Гришка] іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).

оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах).

2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь... (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад [Гришка] іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).

оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого—чого. 1. Зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь. — Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець).

2. перен. Переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвертатися від когось, від чогось. Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети, .. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).