обернутися 1

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оберну́тися, оберну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оберні́мося, оберні́мось, оберні́мся
2 особа оберни́ся, оберни́сь оберні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оберну́ся, оберну́сь обернемо́ся, обернемо́сь, оберне́мся
2 особа оберне́шся обернете́ся, обернете́сь
3 особа оберне́ться оберну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оберну́вся, оберну́всь оберну́лися, оберну́лись
жін.р. оберну́лася, оберну́лась
сер.р. оберну́лося, оберну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оберну́вшись

Словник синонімів

ВІДВЕРТА́ТИСЯ (повертати від кого-, чого-небудь обличчя вбік, робити поворот спиною до інших), ОБЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: відверну́тися, оберну́тися, поверну́тися. Відвернулась дівчинонька Та й не поглядає (С. Руданський); Біжить [Любов] на веранду, спиняється, обертається і посилає Орестові скілька поцілунків рукою (Леся Українка); Тимко нехотя повернувся спиною до бійця (Григорій Тютюнник).
ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ[ОЗИВА́ТИСЯ], ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯзаст., УДАРЯ́ТИСЯ[ВДАРЯ́ТИСЯ] розм., заст.,ОБЕРТА́ТИСЯрідко. - Док.: зверну́тися, обізва́тися[озва́тися], окли́кнутися, уда́тися, апелюва́ти, адресува́тися, уда́ритися[вда́ритися], оберну́тися. Терпіння зраджувало стару, але вона не виказувала цього і спокійно звернулася до Юлі: - Візьми, дитино, відерце та принеси мені води (Григорій Тютюнник); - Нічим не проймеш! - апелюють жінки вже до мене (О. Довженко); Васька, до якого адресувався бригадир, щось вигукнув (П. Панч); З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Панас Мирний).
КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИрозм.,КРУЖЕЛЯ́ТИ[КРУЖЕНЯ́ТИ]розм.;ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). - Док.: крутну́тися, оберну́тися, поверну́тися, покрути́тися, прокрути́тися. Навіть у розімлілу спасівку в нього крутилися крила вітряків, викликаючи подив у селян (М. Стельмах); Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара (М. Рильський); Наверх комина вертиться по вітру залізний півень (П. Куліш); На столі стояв величезний, незвичайний глобус, який сам весь час повертався (О. Іваненко).
ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ (з боку на бік, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ, ВИВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕКИДАТИСЯ, ЗВЕРТА́ТИСЯдіал. (перев. падаючи). - Док.: переверну́тися, поверну́тися, оберну́тися, ви́вернутися, переки́нутися, зверну́тися. Вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Г. Хоткевич); Сонце б’є в очі. Ми спочатку терпимо, кліпаємо очима, а далі повертаємось до сонця спинами (Ю. Яновський); Сон опустив його зовсім. Обертався з одного боку на другий (Лесь Мартович); З глибин і ям вивертаються брудно-білими черевами вгору контужені на смерть соми, коропи, щуки (О. Довженко); Михайло воли поганяв, а Іван і батько віз придержували, щоби не звернувся (І. Франко).
ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯв кого-що, на кого-що (набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИСЯв кого-що, на кого-що, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯв кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИСЯким, чим, ПОВЕРТА́ТИСЯв кого-що, ПЕРЕКИДА́ТИСЯв кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ[ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ]на кого-що, в кого-що, рідше, ЗМІ́НЮВАТИСЯ[ЗМІНЯ́ТИСЯ]в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ]в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕХО́ДИТИв що, на що, ПЕРЕРОСТА́ТИв що, рідше на що (поступово); ТРАНСФОРМУВА́ТИСЯв що (змінюючи свій вигляд, форму, властивості тощо). - Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перероди́тися, зроби́тися, поверну́тися, переки́нутися, перероби́тися, зміни́тися, переміни́тися, перейти́, перерости́, трансформува́тися. Яскравий сонячний день перетворюється швидко на сутінки (Ю. Яновський); Сніг під щедрим і по-весняному теплим промінням сонця на очах обертався в чисті, як сльозинки, струмки (Я. Гримайло); Вчорашні вороги робилися спільниками (М. Стельмах); Я було радію, слухаючи того її щебетання. Не було й гадки, що усе те щастя у велике лихо повернулось (Марко Вовчок); Обурення з того й з другого боків доходить до погроз і от-от перекинеться в бійку (Я. Мамонтов); В його була в голові думка, що усі українці повинні переробитись по його вподобі та поставати католиками (І. Нечуй-Левицький); А далі слово.. змінилося у спів, і вся громада до дзвінкої промови прилучилась (Леся Українка); Дальші слова губилися десь у горлі й перемінялися в глухий жаль (О. Кобилянська); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган (З. Тулуб); Приязнь переростала в хорошу міцну дружбу (О. Донченко); Любов Шевченка до людей завжди трансформується в дію (з газети).
ПЕРЕТВО́РЮВАТИСЯв кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. приймати чийсь образ, набувати іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИСЯв кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИСЯ[ПЕРЕВТІЛЯ́ТИСЯ]в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯв кого-що, на кого-що ібез додатка, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИСЯ[ПЕРЕРО́БЛЮВАТИСЯ]в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕКИДАТИСЯв кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. - Док.: перетвори́тися, оберну́тися, перевті́литися, переверну́тися, поверну́тися, перероди́тися, перероби́тися, переки́нутися. Данилко.. годував мишейсвяченими крихтами і придивлявся, як саме миші перетворюються через цей гріх на летючих кажанів (Ю. Яновський); Дід Наум.. розказував билиці і небилиці. Було тут - що й казати! - про відьом, що в кішку обертаються (М. Рильський); Тільки з живодайних молочних джерел виплив.. староєгипетський міф, як одна богиня перевтілилася у корову (І. Волошин); Явдоха мерщій у жлукто і полізла, а як вилізла, так стала дівкою.., переродилась наша відьма (Г. Квітка-Основ’яненко); Краще стань лозою ти І на березі рости.. Я ж в комиш перероблюся І до берега схилюся (О. Олесь); Він умів в усяку твар перекидатися. Дивитеся на нього, так він чоловік, як і другий, аж нараз гоп і стане вам або свинею, або псом, або зайцем, або чим (Лесь Мартович).
ПОВЕРТА́ТИ (змінювати напрямок свого руху, робити поворот), ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИ, БРА́ТИрозм., ЗАБИРА́ТИрозм., СКРУ́ЧУВАТИрозм., ВОРОЧА́ТИдіал.; ПІДВЕРТА́ТИ, ЗАВЕРТА́ТИрозм., ПРИВЕРТА́ТИрозм. (підходячи, під’їжджаючи до когось, чогось); ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ (в інший, протилежний бік). - Док.: поверну́ти, зверну́ти, верну́ти, узя́ти[взя́ти], скрути́ти, підверну́ти, заверну́ти, приверну́ти, поверну́тися, оберну́тися. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (І. Нечуй-Левицький); Саме тут Данилові було звертати до вітряка (А. Головко); - Та куди ти, чортяка б тебе взяла, вернеш? - розлючено гримнув дядько і щосили смикнув віжками (О. Досвітній); - Як увійдеш, бери направо, третя кімната (А. Хижняк); Катер у супроводі міноносця, не доходячи молу, почав забирати ліворуч (П. Панч); Стефа бере Дарку під руку і вони скручують зразу праворуч до парку (Ірина Вільде); [Химка:] Коли так, то я й піду від вас.. [Іван:] Ні, ні... стій... не ходи. Ворочай назад! (Панас Мирний); Підвернувши до ґанку, він ледве зсунувся з мокрої конячини, геть знеможений (Я. Баш); Було, кажуть, на цьому місці велике село, що робило списи запорожцям. І коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами (О. Гончар); Заходить сонце. Чумаки привертають до гіллястого дуба, запалюють огонь (В. Самійленко); Він повернувся, він мусив повернутися в протилежний бік і тихо посунув геть (В. Підмогильний); [Прісцілла:] Я піду! (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Леся Українка).
ПОВЕРТА́ТИСЯ (роблячи поворот, змінювати свою позу, ставати обличчям або спиною до когось, чогось), ОБЕРТА́ТИСЯ, РОЗВЕРТА́ТИСЯ, НАВЕРТА́ТИСЯрозм., ЗВЕРТА́ТИСЯзаст. - Док.: поверну́тися, оберну́тися, розверну́тися, наверну́тися, зверну́тися. Чую, що я ревную. Повертаюсь до неї плечима і даю собі слово, що між нами тепер кінець (М. Коцюбинський); Їй дуже хочеться подивитись на його лице, а він не обертається (І. Нечуй-Левицький); Не глянувши на подругу, Марійка круто розвернулась і швидко подалась до лісу (О. Донченко); Нелегко було [хлопцям] крутити лебідку. Та застопорений на мілині катер ворухнувся, як хворий, навертався задертою половиною до острова (І. Ле); Куди звернувся я? Дощі! Дощі і мряка! Куди дивлюся я? (М. Хвильовий).
I. ПОВО́ДИТИСЯ (дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином), ПОВО́ДИТИ СЕБЕ́, ТРИМА́ТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ЧИНИТИ, ЗАХОВУВАТИСЯдіал.; ОБХО́ДИТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯзаст. (з ким-, чим-небудь певним чином, виявляючи своє ставлення до нього). - Док.: повести́ся, повести́ себе́, вчини́ти[учини́ти], захова́тися, обійти́ся, оберну́тися. З цих прикладів часом можна чудово навчитися, як не треба поводитися з людьми чи як поводити себе на всякій роботі (І. Ле); Йому подобається її манера розмовляти з людьми, з якими вона тримається аж ніби суворо, без лестощів (О. Гончар); Я держусь у цій справі нейтрально, бо інакше не вмію (Леся Українка); Він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив як легкодух (П. Загребельний); - Ти б ще дякувала, що тобою не гордують, що так привітливо з тобою обходяться (Панас Мирний); З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (В. Самійленко).

Словник фразеологізмів

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

оберну́тися наніве́ць (вніве́ць). Втратити значення, силу, виявитися марним, перестати існувати, пропасти і т. ін. Недавня надія знову обернулася нанівець, страх зігнав радість (Панас Мирний); Нежатії ниви Внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось, Що з войни [війни] вернулись! (П. Куліш).

оберну́тися в ніщо́. Безслідно зникнути, зовсім перестати існувати; пропасти. Із нічого .. ніщо виникати не може: Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (М. Зеров).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах).

2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь... (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад [Гришка] іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).

оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах).

2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь... (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад [Гришка] іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

оберну́тися наніве́ць (вніве́ць). Втратити значення, силу, виявитися марним, перестати існувати, пропасти і т. ін. Недавня надія знову обернулася нанівець, страх зігнав радість (Панас Мирний); Нежатії ниви Внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось, Що з войни [війни] вернулись! (П. Куліш).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах).

2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь... (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад [Гришка] іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).

оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах).

2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь... (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад [Гришка] іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого—чого. 1. Зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь. — Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець).

2. перен. Переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвертатися від когось, від чогось. Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети, .. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).