-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оберну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оберні́мо, оберні́м
2 особа оберни́ оберні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оберну́ обе́рнемо, обе́рнем
2 особа обе́рнеш обе́рнете
3 особа обе́рне обе́рнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оберну́в оберну́ли
жін.р. оберну́ла
сер.р. оберну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обе́рнений, обе́рнутий
Безособова форма
обе́рнено, обе́рнуто
Дієприслівник
оберну́вши

Словник синонімів

КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИрозм.,КРУЖЕЛЯ́ТИ[КРУЖЕНЯ́ТИ]розм.,МЛИНКУВА́ТИрозм.;ВИ́ХОРИТИрозм.,ВИ́ХРИ́ТИрозм. (чимось навколо себе); ПОКРУ́ЧУВАТИ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИ (якийсь час). - Док.: крутну́ти, крутону́типідсил.оберну́ти, поверну́ти, покрути́ти, прокрути́ти. Катерина перестала крутити жорна (С. Чорнобривець); Майстер обережно обертав і ледве помітно струшував форму, щоб вода зовсім збігла крізь сітку (З. Тулуб); Цілий день вертіла [Настя] неслухняними пальцями веретено (В. Речмедін); Морська хвиля обхлюпала дубок, почала повертати його, похитувати (Ю. Яновський); Замість відповіді вона почала кружляти мене по кімнаті (Ю. Яновський); Кинув картки у поштову скриньку і помалу, млинкуючи палицею, проходжувався (О. Маковей); Покручуючи на вказівному пальці ключі, з апатичним виглядом рушив [Петя] на корівник (М. Ю. Тарновський).
НАВЕРТА́ТИв що, на що, до чого (схиляти когось до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання), ОБЕРТА́ТИв що. - Док.: наверну́ти, оберну́ти. - По закінченні школи декількох повезли назад в Аляску навертати ескімосів на християнську віру (М. Ірчан).
ОБГОРТА́ТИ[ОГОРТА́ТИ]чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ[ВГОРТА́ТИ], ВМО́ТУВАТИ[УМО́ТУВАТИ], ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИрідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше, ОБТУ́ЛЮВАТИдіал.;ПОВИВА́ТИ (пелюшкою, повивачем немовля); КУ́ТАТИ, УКУ́ТУВАТИ[ВКУ́ТУВАТИ], ЗАКУ́ТУВАТИ, ОБКУ́ТУВАТИ[ОКУ́ТУВАТИ] (старанно, звичайно в тепле). - Док.: обгорну́ти[огорну́ти], загорну́ти, обви́ти, обмота́ти, замота́ти, зави́ти[завинути], угорну́ти[вгорну́ти], вмота́ти[умота́ти], оберну́ти, утушкувати[втушкувати], обкла́сти[обікла́сти], обтули́ти, пови́ти, уку́тати[вку́тати], заку́тати, обку́тати[оку́тати]. Сидів [Мирон] на оберемку сіна, сортував і обгортав кропивою.. своїх щук і окунів (О. Підсуха); Дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку (П. Козланюк); Бережно обвила вона письмо у папір і в шматину (І. Франко); Під Ольшаною спалили [польські магнати] Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (О. Стороженко); Він його [зайця] у шинелю замотав і приніс (М. Трублаїні); Тут з коня зіходить віла біла і здіймає свого побратима, завиває у намітку білу (Леся Українка); Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни, пірну я у тебе, ти - в мене пірни (В. Стус); Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Словник Б. Грінченка); - ..Взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів); - Я не забрудню, - сказав Сашко, - обкладу книгу газетою... (В. Кучер); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Н. Кобринська); Породила мене мати У високих палатах, Шовком повила (Т. Шевченко); - Ввійдіть, - гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (О. Донченко); Вона.. знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан); Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник (А. Головко); Однієї ночі в’язні хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, ..поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам’ятник обкутали брезентом (С. Скляренко); Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (з журналу).
ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ[ПЕРЕГО́РТУВАТИ], ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). - Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); - На хоч п’ятака, все рівно. - Дід повернув руку малого, положив п’ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п’ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять [ковалі] вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б’ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).
ПЕРЕТВО́РЮВАТИв кого-що, на кого-що (надавати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ПОВЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИким, чим, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ[ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ]на кого-що, в кого-що, ЗМІ́НЮВАТИ[ЗМІНЯ́ТИ]в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИ[ПЕРЕМІ́НЮВАТИ]в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕВО́ДИТИна що, в що (надаючи нових якостей, особливостей); ТРАНСФОРМУВА́ТИв кого-що (змінюючи вигляд, форму, властивості тощо). - Док.: перетвори́ти, оберну́ти, переверну́ти, поверну́ти, зроби́ти, перероби́ти, зміни́ти, переміни́ти, перевести́, трансформува́ти. Налипала [багнюка] на чоботи і перетворювала їх на гирі (З. Тулуб); Людина обертає в сад пустині І в стоколосся колос оберта (М. Рильський); - Я вірила в майбутнє.. Та життя перевернуло віру на зневір’я (П. Колесник); Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк зразу повернув хлопця на наймита (С. Васильченко); Чіпка чесав шляхом, заклопотаний одною думкою про землю.. - земля тебе годує... земля хазяїном робить (Панас Мирний); Червоний захід зміняє в кров широкі води Тигра та Євфрату (Леся Українка); Найменший осінній дощик перемінював [дороги] на бездонні і невилазні баюри (І. Франко); Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те [зерно] на біле борошно (Панас Мирний); - Всі ми, як на те пішло, "пережитки минулого", - бо в кожному з нас ревуть допотопні дракони. Трансформувати їх у ластівок - хіба це так просто? (О. Бердник).
ПЕРЕТВО́РЮВАТИв кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. примушувати кого-, що-небудь прийняти чийсь образ, набути іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИв кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ[ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ]в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИв кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. - Док.: перетвори́ти, оберну́ти, перевті́лити, переверну́ти, поверну́ти, переки́нути. Художник.. носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку.. і перетворює в золото чорні закутки мороку (М. Коцюбинський); - Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей... (І. Котляревський); [Мавка:] В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає (Леся Українка); - Він ворожбит. Підійде до лісу, а там палицю перекине на коня й так полетить лісом, аж у вухах засвище (М. Томчаній).

Словник фразеологізмів

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем) кого, що. 1. Учиняти безладдя, хаос, розгардіяш. З Катею вони завжди регочуть, перевертаючи у хаті все догори дном (В. Козаченко); На копійку вип’є, а прийде додому — усе догори дном переверне (Панас Мирний).

2. Дуже старанно, ретельно перешукати десь що-небудь. У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. Перевернули догори ногами всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.).

3. Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Партецькому зараз дуже потрібні вірні люди. Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то перевернув би догори ногами весь Галичин (М. Ю. Тарновський); Ота шепелява .. тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна перевернути догори коренем все Зонине життя (Ірина Вільде). переверта́ти уго́ру нога́ми. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально перевертаємо угору ногами усе питання про літературні відносини між Галичиною і Росією, ми мусимо обернутися до позитивного перебору питання: що таке, справді, література російська, великоруська і малоруська у Росії (М. Драгоманов). переверта́ти вверх дном. Був він хлопцем, то збирався до Америки тікати. Став студентом — намагався Світ вверх дном перевертати (С. Чорнобривець); оберну́ти догори́ нога́ми. Чи старий, чи новий режим так налякав тебе, діду? Але нащо ж ти, діду, мої поняття благородно-демократичні догори ногами обернув? (Г. Хоткевич). переверну́ти догори́. — Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув .. його батько Пугач. — Чортового батька візьме!.. Перевернемо ми догори усю вашу старшину! (П. Куліш).

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого—чого, на кого—що, куди. 1. Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік).

2. Покладатися на когось, сподіватися на щось. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

оберну́ти / оберта́ти на прах (на пил), перев. що. Повністю знищити, розбити що-небудь (рідко кого-небудь), спричинити зникнення чогось, когось. Життя і кров, а не сюжет і тему Він [Коцюбинський] залишив на білих сторінках — І слів його не обернуть на прах (М. Рильський); Скільки турбот.., любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин). оберну́ти у по́піл. — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [на них]; краще б воно обняло їх в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний).

перетво́рювати (оберта́ти) / перетвори́ти (оберну́ти) у (на) по́піл. Повністю спалити або знищити що-небудь. [Кривоніс:] Армаду кораблів султана, що розбивала великий флот венеціанців, ми скільки разів на попіл перетворювали (О. Корнійчук); — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [них]; краще б воно обняло їх [жителів] в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний).

оберну́ти / оберта́ти на прах (на пил), перев. що. Повністю знищити, розбити що-небудь (рідко кого-небудь), спричинити зникнення чогось, когось. Життя і кров, а не сюжет і тему Він [Коцюбинський] залишив на білих сторінках — І слів його не обернуть на прах (М. Рильський); Скільки турбот.., любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин). оберну́ти у по́піл. — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [на них]; краще б воно обняло їх в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний).

оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) що. Робити так, як хочеться, зручно, вигідно; змінювати по-своєму або для власної вигоди. — Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Леся Українка).

оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) що. Робити так, як хочеться, зручно, вигідно; змінювати по-своєму або для власної вигоди. — Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Леся Українка).

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого—чого, на кого—що, куди. 1. Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік).

2. Покладатися на когось, сподіватися на щось. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський).

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого—чого, на кого—що, куди. 1. Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік).

2. Покладатися на когось, сподіватися на щось. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський).

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого—чого, на кого—що, куди. 1. Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік).

2. Покладатися на когось, сподіватися на щось. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський).

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого—чого, на кого—що, куди. 1. Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік).

2. Покладатися на когось, сподіватися на щось. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський).

оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого—чого, на кого—що, куди. 1. Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік).

2. Покладатися на когось, сподіватися на щось. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський).

перетво́рювати (оберта́ти) / перетвори́ти (оберну́ти) у (на) по́піл. Повністю спалити або знищити що-небудь. [Кривоніс:] Армаду кораблів султана, що розбивала великий флот венеціанців, ми скільки разів на попіл перетворювали (О. Корнійчук); — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [них]; краще б воно обняло їх [жителів] в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний).

перетво́рювати (оберта́ти) / перетвори́ти (оберну́ти) у (на) по́піл. Повністю спалити або знищити що-небудь. [Кривоніс:] Армаду кораблів султана, що розбивала великий флот венеціанців, ми скільки разів на попіл перетворювали (О. Корнійчук); — Краще б зарево пожежі світнуло на їх [них]; краще б воно обняло їх [жителів] в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний).