обезцінити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезціни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезціні́мо, обезціні́м
2 особа обезціни́ обезціні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезціню́ обезці́нимо, обезці́ним
2 особа обезці́ниш обезці́ните
3 особа обезці́нить обезці́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезціни́в обезціни́ли
жін.р. обезціни́ла
сер.р. обезціни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезці́нений
Безособова форма
обезці́нено
Дієприслівник
обезціни́вши