обезфторений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обезфто́рений обезфто́рена обезфто́рене обезфто́рені
родовий обезфто́реного обезфто́реної обезфто́реного обезфто́рених
давальний обезфто́реному обезфто́реній обезфто́реному обезфто́реним
знахідний обезфто́рений, обезфто́реного обезфто́рену обезфто́рене обезфто́рені, обезфто́рених
орудний обезфто́реним обезфто́реною обезфто́реним обезфто́реними
місцевий на/в обезфто́реному, обезфто́ренім на/в обезфто́реній на/в обезфто́реному, обезфто́ренім на/в обезфто́рених