обезталанений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обезтала́нений обезтала́нена обезтала́нене обезтала́нені
родовий обезтала́неного обезтала́неної обезтала́неного обезтала́нених
давальний обезтала́неному обезтала́неній обезтала́неному обезтала́неним
знахідний обезтала́нений, обезтала́неного обезтала́нену обезтала́нене обезтала́нені, обезтала́нених
орудний обезтала́неним обезтала́неною обезтала́неним обезтала́неними
місцевий на/в обезтала́неному, обезтала́ненім на/в обезтала́неній на/в обезтала́неному, обезтала́ненім на/в обезтала́нених