обезсмислити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезсми́слити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезсми́слімо, обезсми́слім
2 особа обезсми́сли обезсми́сліть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезсми́слю обезсми́слимо, обезсми́слим
2 особа обезсми́слиш обезсми́слите
3 особа обезсми́слить обезсми́слять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезсми́слив обезсми́слили
жін.р. обезсми́слила
сер.р. обезсми́слило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезсми́слений
Безособова форма
обезсми́слено
Дієприслівник
обезсми́сливши