обезсмертити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезсме́ртити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезсме́ртьмо
2 особа обезсме́рть обезсме́ртьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезсме́рчу обезсме́ртимо, обезсме́ртим
2 особа обезсме́ртиш обезсме́ртите
3 особа обезсме́ртить обезсме́ртять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезсме́ртив обезсме́ртили
жін.р. обезсме́ртила
сер.р. обезсме́ртило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезсме́рчений
Безособова форма
обезсме́рчено
Дієприслівник
обезсме́ртивши