обезрибити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезри́бити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезри́бмо
2 особа обезри́б обезри́бте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезри́блю обезри́бимо, обезри́бим
2 особа обезри́биш обезри́бите
3 особа обезри́бить обезри́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезри́бив обезри́били
жін.р. обезри́била
сер.р. обезри́било
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезри́блений
Безособова форма
обезри́блено
Дієприслівник
обезри́бивши