обезпліднювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезплі́днювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезплі́днюймо
2 особа обезплі́днюй обезплі́днюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезплі́днюватиму обезплі́днюватимемо, обезплі́днюватимем
2 особа обезплі́днюватимеш обезплі́днюватимете
3 особа обезплі́днюватиме обезплі́днюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обезплі́днюю обезплі́днюємо, обезплі́днюєм
2 особа обезплі́днюєш обезплі́днюєте
3 особа обезплі́днює обезплі́днюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обезплі́днюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обезплі́днював обезплі́днювали
жін. р. обезплі́днювала
сер. р. обезплі́днювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезплі́днюваний
Безособова форма
обезплі́днювано
Дієприслівник
обезплі́днювавши