обезпліднювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обезплі́днювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезплі́днюймо | |
| 2 особа | обезплі́днюй | обезплі́днюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезплі́днюватиму | обезплі́днюватимемо, обезплі́днюватимем |
| 2 особа | обезплі́днюватимеш | обезплі́днюватимете |
| 3 особа | обезплі́днюватиме | обезплі́днюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезплі́днюю | обезплі́днюємо, обезплі́днюєм |
| 2 особа | обезплі́днюєш | обезплі́днюєте |
| 3 особа | обезплі́днює | обезплі́днюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обезплі́днюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обезплі́днював | обезплі́днювали |
| жін. р. | обезплі́днювала | |
| сер. р. | обезплі́днювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезплі́днюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обезплі́днювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обезплі́днювавши | ||