обезпліднюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обезплі́днюваний обезплі́днювана обезплі́днюване обезплі́днювані
родовий обезплі́днюваного обезплі́днюваної обезплі́днюваного обезплі́днюваних
давальний обезплі́днюваному обезплі́днюваній обезплі́днюваному обезплі́днюваним
знахідний обезплі́днюваний, обезплі́днюваного обезплі́днювану обезплі́днюване обезплі́днювані, обезплі́днюваних
орудний обезплі́днюваним обезплі́днюваною обезплі́днюваним обезплі́днюваними
місцевий на/в обезплі́днюваному, обезплі́днюванім на/в обезплі́днюваній на/в обезплі́днюваному, обезплі́днюванім на/в обезплі́днюваних