обезпліднити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезплі́днити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезплі́днімо, обезплі́днім
2 особа обезплі́дни обезплі́дніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезплі́дню обезплі́днимо, обезплі́дним
2 особа обезплі́дниш обезплі́дните
3 особа обезплі́днить обезплі́днять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезплі́днив обезплі́днили
жін.р. обезплі́днила
сер.р. обезплі́днило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезплі́днений
Безособова форма
обезплі́днено
Дієприслівник
обезплі́днивши