обезплоднілий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обезпло́днілий обезпло́дніла обезпло́дніле обезпло́днілі
родовий обезпло́днілого обезпло́днілої обезпло́днілого обезпло́днілих
давальний обезпло́днілому обезпло́днілій обезпло́днілому обезпло́днілим
знахідний обезпло́днілий, обезпло́днілого обезпло́днілу обезпло́дніле обезпло́днілі, обезпло́днілих
орудний обезпло́днілим обезпло́днілою обезпло́днілим обезпло́днілими
місцевий на/в обезпло́днілому, обезпло́днілім на/в обезпло́днілій на/в обезпло́днілому, обезпло́днілім на/в обезпло́днілих