обезпилити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезпи́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезпи́льмо
2 особа обезпи́ль обезпи́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезпи́лю обезпи́лимо, обезпи́лим
2 особа обезпи́лиш обезпи́лите
3 особа обезпи́лить обезпи́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезпи́лив обезпи́лили
жін.р. обезпи́лила
сер.р. обезпи́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезпи́лений
Безособова форма
обезпи́лено
Дієприслівник
обезпи́ливши