-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезнаді́ятися, обезнаді́ятись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезнаді́ймося, обезнаді́ймось
2 особа обезнаді́йся, обезнаді́йсь обезнаді́йтеся, обезнаді́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезнаді́юся, обезнаді́юсь обезнаді́ємося, обезнаді́ємось, обезнаді́ємся
2 особа обезнаді́єшся обезнаді́єтеся, обезнаді́єтесь
3 особа обезнаді́ється обезнаді́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезнаді́явся, обезнаді́явсь обезнаді́ялися, обезнаді́ялись
жін.р. обезнаді́ялася, обезнаді́ялась
сер.р. обезнаді́ялося, обезнаді́ялось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обезнаді́явшись

Словник синонімів

ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯдіал. - Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися. Ти не коривсь і не клонивсь недолі, Не зневірявсь у боротьбі ніколи, Ні разу зброї з рук не випускав! (І. Вирган); - Скажи, хіба ти ніколи не розчаровувалась у людях? (О. Донченко); А це кажуть, що Крутьчиха.. спакувалась і має виїхати кудись. Нагулялася, нажирувалася, а в Грицеві - обезнадіялась (Ю. Мушкетик); Він.. з острахом заглядав у невідому дівочу душу, боячися обманутися в ній (М. Стельмах); Отже, панотець спроневірився, не прийшов... (Лесь Мартович).