обезнадіяти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезнаді́яти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезнаді́ймо
2 особа обезнаді́й обезнаді́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезнаді́ю обезнаді́ємо, обезнаді́єм
2 особа обезнаді́єш обезнаді́єте
3 особа обезнаді́є обезнаді́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезнаді́яв обезнаді́яли
жін.р. обезнаді́яла
сер.р. обезнаді́яло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезнаді́яний
Безособова форма
обезнаді́яно
Дієприслівник
обезнаді́явши