обезкрилити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезкри́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезкри́льмо
2 особа обезкри́ль обезкри́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезкри́лю обезкри́лимо, обезкри́лим
2 особа обезкри́лиш обезкри́лите
3 особа обезкри́лить обезкри́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезкри́лив обезкри́лили
жін.р. обезкри́лила
сер.р. обезкри́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезкри́лений
Безособова форма
обезкри́лено
Дієприслівник
обезкри́ливши