обезземелюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обезземе́люваний обезземе́лювана обезземе́люване обезземе́лювані
родовий обезземе́люваного обезземе́люваної обезземе́люваного обезземе́люваних
давальний обезземе́люваному обезземе́люваній обезземе́люваному обезземе́люваним
знахідний обезземе́люваний, обезземе́люваного обезземе́лювану обезземе́люване обезземе́лювані, обезземе́люваних
орудний обезземе́люваним обезземе́люваною обезземе́люваним обезземе́люваними
місцевий на/в обезземе́люваному, обезземе́люванім на/в обезземе́люваній на/в обезземе́люваному, обезземе́люванім на/в обезземе́люваних