обезземелити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезземе́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезземе́льмо
2 особа обезземе́ль обезземе́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезземе́лю обезземе́лимо, обезземе́лим
2 особа обезземе́лиш обезземе́лите
3 особа обезземе́лить обезземе́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезземе́лив обезземе́лили
жін.р. обезземе́лила
сер.р. обезземе́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезземе́лений
Безособова форма
обезземе́лено
Дієприслівник
обезземе́ливши