обеззвучуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обеззву́чуватися, обеззву́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обеззву́чуватиметься | обеззву́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обеззву́чується | обеззву́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обеззву́чуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обеззву́чувався, обеззву́чувавсь | обеззву́чувалися, обеззву́чувались |
| жін. р. | обеззву́чувалася, обеззву́чувалась | |
| сер. р. | обеззву́чувалося, обеззву́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обеззву́чувавшись | ||