обеззвучуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обеззву́чуваний обеззву́чувана обеззву́чуване обеззву́чувані
родовий обеззву́чуваного обеззву́чуваної обеззву́чуваного обеззву́чуваних
давальний обеззву́чуваному обеззву́чуваній обеззву́чуваному обеззву́чуваним
знахідний обеззву́чуваний, обеззву́чуваного обеззву́чувану обеззву́чуване обеззву́чувані, обеззву́чуваних
орудний обеззву́чуваним обеззву́чуваною обеззву́чуваним обеззву́чуваними
місцевий на/в обеззву́чуваному, обеззву́чуванім на/в обеззву́чуваній на/в обеззву́чуваному, обеззву́чуванім на/в обеззву́чуваних