обеззвучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обеззву́чений обеззву́чена обеззву́чене обеззву́чені
родовий обеззву́ченого обеззву́ченої обеззву́ченого обеззву́чених
давальний обеззву́ченому обеззву́ченій обеззву́ченому обеззву́ченим
знахідний обеззву́чений обеззву́чену обеззву́чене обеззву́чені
орудний обеззву́ченим обеззву́ченою обеззву́ченим обеззву́ченими
місцевий на/в обеззву́ченому, обеззву́ченім на/в обеззву́ченій на/в обеззву́ченому, обеззву́ченім на/в обеззву́чених