-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обеззбро́їти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обеззбро́ймо
2 особа обеззбро́й обеззбро́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обеззбро́ю обеззбро́їмо, обеззбро́їм
2 особа обеззбро́їш обеззбро́їте
3 особа обеззбро́їть обеззбро́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обеззбро́їв обеззбро́їли
жін.р. обеззбро́їла
сер.р. обеззбро́їло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обеззбро́єний
Безособова форма
обеззбро́єно
Дієприслівник
обеззбро́ївши

Словник синонімів

РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). - Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).