-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обеззбро́ювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обеззбро́юймо
2 особа обеззбро́юй обеззбро́юйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обеззбро́юватиму обеззбро́юватимемо, обеззбро́юватимем
2 особа обеззбро́юватимеш обеззбро́юватимете
3 особа обеззбро́юватиме обеззбро́юватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обеззбро́юю обеззбро́юємо, обеззбро́юєм
2 особа обеззбро́юєш обеззбро́юєте
3 особа обеззбро́ює обеззбро́юють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обеззбро́юючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обеззбро́ював обеззбро́ювали
жін. р. обеззбро́ювала
сер. р. обеззбро́ювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обеззбро́юваний
Безособова форма
обеззбро́ювано
Дієприслівник
обеззбро́ювавши

Словник синонімів

РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). - Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О. Гуреїв); Самієв прийме капітуляцію. Обеззброїть, направить у тил (О. Гончар).