обеззара́ження
1
іменник середнього роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | обеззара́ження | |
| родовий | обеззара́ження | |
| давальний | обеззара́женню | |
| знахідний | обеззара́ження | |
| орудний | обеззара́женням | |
| місцевий | на/в обеззара́женні, обеззара́женню | |
| кличний | обеззара́ження* |
ЗНЕЗАРА́ЖЕННЯ, ОБЕЗЗАРА́ЖЕННЯ, ОБЕЗЗАРА́ЖУВАННЯ, ДЕЗІНФЕ́КЦІЯ, СТЕРИЛІЗА́ЦІЯ, АНТИСЕ́ПТИКА мед. (знезараження або запобігання зараженню за допомогою хімічних речовин); АСЕ́ПТИКА мед. (запобігання зараженню шляхом стерилізації). Знезараження посівного матеріалу; Метод обробки води сріблом з метою її обеззараження і консервування впроваджено на морських суднах далекого плавання (з газети); Після дезінфекції свіже повітря здалося нам животворно-цілющим (Л. Дмитерко).