-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезжи́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезжи́рмо
2 особа обезжи́р обезжи́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезжи́рю обезжи́римо, обезжи́рим
2 особа обезжи́риш обезжи́рите
3 особа обезжи́рить обезжи́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезжи́рив обезжи́рили
жін.р. обезжи́рила
сер.р. обезжи́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезжи́рений
Безособова форма
обезжи́рено
Дієприслівник
обезжи́ривши

Словник синонімів

ЗНЕЖИ́РЮВАТИ, ОБЕЗЖИ́РЮВАТИ. - Док.: знежи́рити, обезжи́рити. Знежирювати поверхню виробів перед лакуванням; Сік лимона обезжирює шкіру.