обездушити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обезду́шити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезду́шмо
2 особа обезду́ш обезду́ште
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезду́шу обезду́шимо, обезду́шим
2 особа обезду́шиш обезду́шите
3 особа обезду́шить обезду́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезду́шив обезду́шили
жін.р. обезду́шила
сер.р. обезду́шило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезду́шений
Безособова форма
обезду́шено
Дієприслівник
обезду́шивши