обезглавлюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[книжн.]

Словник відмінків

Інфінітив обезгла́влюватися, обезгла́влюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обезгла́влюватиметься обезгла́влюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обезгла́влюється обезгла́влюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обезгла́влюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обезгла́влювався, обезгла́влювавсь обезгла́влювалися, обезгла́влювались
жін. р. обезгла́влювалася, обезгла́влювалась
сер. р. обезгла́влювалося, обезгла́влювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обезгла́влювавшись