обезглавлюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[книжн.]
Словник відмінків
| Інфінітив | обезгла́влюватися, обезгла́влюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обезгла́влюватиметься | обезгла́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обезгла́влюється | обезгла́влюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обезгла́влюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обезгла́влювався, обезгла́влювавсь | обезгла́влювалися, обезгла́влювались |
| жін. р. | обезгла́влювалася, обезгла́влювалась | |
| сер. р. | обезгла́влювалося, обезгла́влювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обезгла́влювавшись | ||