обезглавлювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезгла́влювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезгла́влюймо
2 особа обезгла́влюй обезгла́влюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезгла́влюватиму обезгла́влюватимемо, обезгла́влюватимем
2 особа обезгла́влюватимеш обезгла́влюватимете
3 особа обезгла́влюватиме обезгла́влюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обезгла́влюю обезгла́влюємо, обезгла́влюєм
2 особа обезгла́влюєш обезгла́влюєте
3 особа обезгла́влює обезгла́влюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обезгла́влюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обезгла́влював обезгла́влювали
жін. р. обезгла́влювала
сер. р. обезгла́влювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезгла́влюваний
Безособова форма
обезгла́влювано
Дієприслівник
обезгла́влювавши