обезволіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезво́літи
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обезво́ліє обезво́ліють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезво́лів обезво́ліли
жін.р. обезво́ліла
сер.р. обезво́ліло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обезво́лівши