обезволити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезво́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезво́льмо
2 особа обезво́ль обезво́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезво́лю обезво́лимо, обезво́лим
2 особа обезво́лиш обезво́лите
3 особа обезво́лить обезво́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезво́лив обезво́лили
жін.р. обезво́лила
сер.р. обезво́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезво́лений
Безособова форма
обезво́лено
Дієприслівник
обезво́ливши