обезвладнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезвла́днити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезвла́днімо, обезвла́днім
2 особа обезвла́дни обезвла́дніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезвла́дню обезвла́днимо, обезвла́дним
2 особа обезвла́дниш обезвла́дните
3 особа обезвла́днить обезвла́днять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезвла́днив обезвла́днили
жін.р. обезвла́днила
сер.р. обезвла́днило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обезвла́днивши