-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обезба́рвити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обезба́рвмо
2 особа обезба́рв обезба́рвте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обезба́рвлю обезба́рвимо, обезба́рвим
2 особа обезба́рвиш обезба́рвите
3 особа обезба́рвить обезба́рвлять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обезба́рвив обезба́рвили
жін.р. обезба́рвила
сер.р. обезба́рвило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обезба́рвлений
Безособова форма
обезба́рвлено
Дієприслівник
обезба́рвивши

Словник синонімів

ЗНЕБА́РВЛЮВАТИ (робити безбарвним; робити що-небудь менш виразним), ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ. - Док.: знеба́рвити, обезба́рвити. Кажуть, що час знебарвлює спогади (О. Копиленко); Невблаганний час забирає не лише людей, але й поступово розмиває в пам’яті живих їхні риси обличчя, обезбарвлює їхній характер (Ю. Збанацький).