-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обділи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обділі́мо, обділі́м
2 особа обділи́ обділі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обділю́ обді́лимо, обді́лим
2 особа обді́лиш обді́лите
3 особа обді́лить обді́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обділи́в обділи́ли
жін.р. обділи́ла
сер.р. обділи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обді́лений
Безособова форма
обді́лено
Дієприслівник
обділи́вши

Словник синонімів

ДАРУВА́ТИкому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИрозм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИзаст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ[ОБЗОЛО́ЧУВАТИ]розм., ОБДАРЯ́ТИрозм., ОБДАВА́ТИрозм. (кого чим - перев. у великій кількості); НАДІЛЯ́ТИкого чим, ОБДІЛЯ́ТИкого чим (роздаючи кільком, багатьом); ЖЕ́РТВУВАТИ (на користь когось, чогось); ЖА́ЛУВАТИкого чим, заст., БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИкого чим, заст., перев. із сл. Бог (перев. нагороджуючи). - Док.: подарува́ти, здарува́тирідшеподари́ти, презентува́ти, да́ти, піднести́, обдарува́ти, задарува́ти, задари́ти, озолоти́ти[обзолоти́ти], обдари́ти, наділи́ти, обділи́ти, поже́ртвувати, пожа́лувати, віджа́лувати, благослови́ти, поблагослови́ти. Ганя дарувала бідним сестрам гостинці, давала їм свої дорогі недоношені сукні (І. Нечуй-Левицький); Попригонь овечки, що родина здарувала (пісня); Просив, просив відеречко, Вона йому не дала, Дарив, дарив з руки перстень, Вона його не взяла (пісня); Пан Войський не візьме того собі у гнів, Як персня я йому уклінно презентую (переклад М. Рильського); Молоді люди, які мали намір покорити моє серце, підносили мені такі подарунки, що скоріше пригнічували, ніж тішили (Я. Гримайло); А що вже обдарували молодих, так гай, гай! Дружко аж охрип, мекекаючи, та хрюкаючи, та ревучи всякою скотиною, що молодим дарували (Г. Квітка-Основ’яненко); Не знали [бійці], чим задарувати [дівчину], як власкавити, кожен залюбки віддав би свою грудочку цукру (К. Гордієнко); - Скидай з себе дрантя - я тебе одягну, я тебе озолочу: будемо панувати (Б. Харчук); Край, дружбонько, коровай дрібно, Бо у нас роду вільно, Щоб єго обдарити, Щоб єго не гнівити (пісня); - Я хочу, щоб жінка моя була виключно моя, щоб я їй всього достарчав, усім обдавав (О. Кобилянська); Хлопці наділяють убогих людей гостинцями, зав’язують їм хусточки, сиплють у кишені, в пелени (С. Васильченко); Антон припас у кишені цукерки і почав обділяти ними дітей (С. Чорнобривець); Баби приставали до хазяйок і вміли так піддобритись до їх, що вони хоч потроху, але жертвували то борошна, то пашні, а то печеного хліба (І. Нечуй-Левицький); - Твого батька сама цариця вітала, приймала, Пісками [село] жалувала!.. (Панас Мирний); - Чрез твою добрість, через твої труди нас Бог благословив усім, усім (Г. Квітка-Основ’яненко).
НЕДОДА́ТИкому чого і без додатка (дати, видати чого-небудь менше, ніж потрібно або належить), ОБДІЛИ́ТИкого чим і без додатка,СКРИ́ВДИТИкого чим,ПОКРИ́ВДИТИкого чим, розм.,ЗОБИ́ДИТИкого чим, розм.; ОБРАХУВА́ТИкого (під час розрахунку з ким-небудь). - Недок.: недодава́ти, обділя́ти, зобиджа́ти, обрахо́вувати. Він був неспокійний, думав увесь час, що хтось його хоче обдурити, чогось недодати, щось затаїти (С. Скляренко); Гриша відміряв кожному по півчерпака, стараючись нікого не обділити (О. Гончар); - Та ще й спецодягом нас покривдили, - скаржливо бубонить він до Петра (О. Гончар); Трьох вона обрахувала, Двом ситра не долила... (С. Воскрекасенко).
ОБДІЛИ́ТИ (зовсім не дати чого-небудь при розподілі), ОБМИНУ́ТИ, ОБІЙТИ́, ПРОМИНУ́ТИ. - Недок.: обділя́ти, обмина́ти, обхо́дити, промина́ти. Поважні, урочисті ходили по межах: міряли. Урочисті й поважні - трудна робота, бо земля різна є. Є добра, є - ніщо. А треба ж "по-праведному", щоб же нікого не обидити, не обділити (А. Головко); Вона своїх дітей жалувала, давала їм гостинці, а мене все обминала (І. Нечуй-Левицький); Він знав, що на стойбище привезли спирт, а чомусь не дають. Отже, боявся, щоб не обійшли його при дільбі (В. Гжицький); Казбек полковник роздає, Й мене не проминає (С. Воскрекасенко). - Пор. недода́ти.

Словник фразеологізмів

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний).