обдурюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обду́рюватися, обду́рюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обду́рюймося, обду́рюймось
2 особа обду́рюйся, обду́рюйсь обду́рюйтеся, обду́рюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обду́рюватимуся, обду́рюватимусь обду́рюватимемося, обду́рюватимемось, обду́рюватимемся
2 особа обду́рюватимешся обду́рюватиметеся, обду́рюватиметесь
3 особа обду́рюватиметься обду́рюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обду́рююся, обду́рююсь обду́рюємося, обду́рюємось, обду́рюємся
2 особа обду́рюєшся обду́рюєтеся, обду́рюєтесь
3 особа обду́рюється обду́рюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обду́рюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обду́рювався, обду́рювавсь обду́рювалися, обду́рювались
жін. р. обду́рювалася, обду́рювалась
сер. р. обду́рювалося, обду́рювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обду́рювавшись