обдуритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обдури́тися, обдури́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдурі́мося, обдурі́мось, обдурі́мся
2 особа обдури́ся, обдури́сь обдурі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдурю́ся, обдурю́сь обдуримо́ся, обдуримо́сь, обдури́мся
2 особа обдури́шся обдурите́ся, обдурите́сь
3 особа обдури́ться обдуря́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обдури́вся, обдури́всь обдури́лися, обдури́лись
жін.р. обдури́лася, обдури́лась
сер.р. обдури́лося, обдури́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обдури́вшись