-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обдури́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдурі́мо, обдурі́м
2 особа обдури́ обдурі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдурю́ обду́римо, обду́рим
2 особа обду́риш обду́рите
3 особа обду́рить обду́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обдури́в обдури́ли
жін.р. обдури́ла
сер.р. обдури́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обду́рений
Безособова форма
обду́рено
Дієприслівник
обдури́вши

Словник синонімів

ЗРА́ДЖУВАТИ (порушувати подружню вірність), ОБМА́НЮВАТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ПЕРЕЛЮ́БСТВУВАТИзаст., ПРЕЛЮБОДІ́ЯТИзаст. - Док.: зра́дити, обману́ти, обдури́ти. Кохана, подруго моя, Одним тебе розважу: Не зраджував нікого я Й тебе ж повік не зраджу (С. Воскрекасенко); [Марко:] Тихо, Єво! Ти нічого не знаєш. Він віддавав тебе другому, обманював... (Мирослав Ірчан); Молода жінка, обдурюючи чоловіка.., виявила до нього [Саїда-Алі] найщиріші почуття (І. Ле); У другій кімнаті панотець. Гріхи відпускає. Які в Сорохана гріхи?.. Може, слово своє порушив? Прелюбодіяв? (І. Муратов).
ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИ́ТИ], ОШУКА́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм., ОБМАНИ́ТИрозм.,ПІДМАНУ́ТИрозм.,ПІДМАНИ́ТИрозм.,НАДУРИ́ТИрозм.,ПРОВЕСТИ́розм.,ОБВЕСТИ́розм.,ОБІЙТИ́розм.,ОБМОТА́ТИрозм.,ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИ]розм., ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́]розм., ОБПЛУ́ТАТИ[ОПЛУ́ТАТИ]розм.,ОБМОРО́ЧИТИрозм.,ЗАМОРО́ЧИТИрозм.,ОБСКАКА́ТИрозм.,КУПИ́ТИрозм.,ОМАНИ́ТИрідше,ОСТУПА́ЧИТИрозм. рідше, ЗМИ́ЛИТИрозм. рідше,ОБТУМАНИТИ[ОТУМА́НИТИ]діал. - Недок.: обма́нювати, обду́рювати[оду́рювати], дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати[окру́чувати], обпліта́ти[опліта́ти], обплу́тувати[оплу́тувати], моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); - ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає [Домніка] кождого (О. Кобилянська); - Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, - з жалем промовив Михайло. - Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); - Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс [Іван] та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); - Я зо всього викручусь,іще й їх оступачу, - он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). - Пор. бреха́ти.
ОБМАНУ́ТИ (повестися нечесно, вдатися до обману, шахрайства щодо кого-небудь з метою наживи, вигоди), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИТИ], ОШУКА́ТИрозм.,ОБМАНИ́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм.,ОБШАХРУВА́ТИ[ОШАХРУВА́ТИ]розм.,ОБШАХРА́ТИрозм.,ОБМАХЛЯ́РИТИрозм.,ПРОВЕСТИрозм., НАГРІ́ТИрозм.,ОБ’Ї́ХАТИрозм.,ОШАЛАПУ́ТИТИрозм., ОБМАХО́РИТИрозм., ОГУ́ЛИТИдіал. - Недок.: обма́нювати, дури́ти, обду́рювати[оду́рювати], ошу́кувати, підду́рювати, обшахро́вувати[ошахро́вувати], шахраюва́ти, шахрува́ти, обмахля́рувати, махлюва́ти, прово́дити, нагріва́ти. - На ярмаркахлюдей обманюєш? - Людей, батюшко, ні, а баришників - є гріх (М. Стельмах); Дядина та її чоловік - крамар. Вони людей обдурюють (І. Багмут); Панам легко живеться на світі, а ти, хлопе, на них роби! Вони тебе дурять.., за твою гірку працю кажуть тобі ще платити податками (Н. Кобринська); У сумі мати жде синів, З людьми у гніві на байдужих, Які живуть, "як Бог велів": Вкрадуть, обманять - і не тужать (М. Гірник); Вони їли й міркували, де що вигодніше продати, хто скільки чого зібрав, хто кого і як піддурив (М. Коцюбинський); [Степан:] Начхав я на тебе! А не доведеться тобі ошахрувати! Я зараз піду просити ревізії магазина; я доведу вам, люди добрі, що я правий! (М. Старицький); - Подумай, що б у світі діялось, коли б усі поставали розумними, хитрішими один від одного? Нудно жилося б і нецікаво, бо ні одурити, ні обмахлярити, ні обшахраювати (Є. Гуцало); Чесний у душі, ти хочеш шахрувати - а в тебе це виходить незграбно і відштовхує від тебе короткозорих людей! (Г. Хоткевич); Циган цигана на клячі не проведе (прислів’я); Баришники.. часто нагрівали княгиню на каліках та підмальованих конях (з мемуарів); У Харкові мене швидко ошалапутять (Словник Б. Грінченка); Діли та себе не огули (приказка).
ПІДВЕСТИ́ (не виконати чогось потрібного, необхідного тощо, шкодячи комусь, чомусь), ПІДКАЧА́ТИрозм.; ОБДУРИ́ТИ, ОБМАНУ́ТИ[ОБМАНИ́ТИ]розм. (не виправдати чиїхось сподівань); ЗАРІ́ЗАТИ розм. (поставити в скрутне становище). - Недок.: підво́дити, обду́рювати, обма́нювати, рі́зати. Хлопці надійні, не зрадять і не підведуть ні в чому (А. Шиян); [Лотоцький:] А, сьогоднішні переможці!Ну, вітаю. Не підкачали (І. Микитенко); Урожай того року не густий вдався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали (Панас Мирний); Чи весняні здійсняться мрії?Чи літо не обманить їх? (М. Рильський); - Ви мене зарізати хочете!Призначено зняти сьогодні двадцять кадрів, а ви ще й не починали? (Ю. Яновський).
СПОКУША́ТИ (домагатися інтимних стосунків з жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки), ЗВО́ДИТИ, ЗМА́НЮВАТИ, ДУРИ́ТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ОБМА́НЮВАТИ, ПІДМА́НЮВАТИрозм.,ПІДДУ́РЮВАТИрозм. - Док.: спокуси́ти, звести́, змани́ти, обдури́ти, обману́ти, обмани́тирозм.підману́ти, підмани́ти, піддури́ти. Вона деякий час секретарювала в сільраді, де її і спокусив місцевий завклубу (О. Гончар); [Анна:] Коли ви зводили дівчат і крали жінок від чоловіків, то не дивно, що вам траплялося втікати з ними (Леся Українка); [Палажка:] На кого всі надії складала, той обдурив, кинувши одну між чужими людьми з малою дитиною (Панас Мирний); - Що ж, - каже, - хоч і обманув, та не посміявся (Г. Квітка-Основ’яненко); І ті були там лигоманці, Піддурювали що дівок, .. Що будуть сватать їх, брехали, Підманювали, улещали (І. Котляревський).