обдимати 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(обдувати)

Словник відмінків

Інфінітив обдима́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдима́ймо
2 особа обдима́й обдима́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдима́тиму обдима́тимемо, обдима́тимем
2 особа обдима́тимеш обдима́тимете
3 особа обдима́тиме обдима́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обдима́ю обдима́ємо, обдима́єм
2 особа обдима́єш обдима́єте
3 особа обдима́є обдима́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обдима́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обдима́в обдима́ли
жін. р. обдима́ла
сер. р. обдима́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обдима́вши

Словник синонімів

ОБДУВА́ТИ (дути, дмухаючи ротом на що-небудь з усіх боків), ОБДИМА́ТИ, ОБДМУ́ХУВАТИ. - Док.: обду́ти, обдму́хати. Він почав хліб обдувати та обтирати (Панас Мирний); Кукса спокійно розстебнув ремінну кобуру, вийняв пістолета і почав його обдмухувати з усіх боків (В. Кучер).
ОБВІВА́ТИ[ОВІВА́ТИ] (про подув вітру, струмінь повітря, запах і т. ін.), ОБВІ́ЮВАТИ[ОВІ́ЮВАТИ], ОБДАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОПА́ХУВАТИ, ОБДУВА́ТИ, ОБВІ́ТРЮВАТИ, ОБДИМА́ТИ (тільки про вітер, струмінь повітря); ПОДИХАТИ чим (злегка, час від часу). - Док.: обві́яти[ові́яти], обда́ти, опови́ти, опахнути, обду́ти, обві́трити. Вітер приємно обвіває обличчя (А. Шиян); Мимо пройшла жінка з оберемком соломи, і чув [Дорош], як його обвіяло.. душком тієї соломи (Григорій Тютюнник); Свіжий вологий вітер приємно овіває обличчя (з газети); З сходу дихнув вітрець й овіяв Остапа (М. Коцюбинський); Орестове обличчя обвіювали струми повітря (О. Досвітній); Запах розтопленого чавуну обдав Никанора (І. Микитенко); Шовкова трава.. обдавала [Івася] своїм пахучим холодочком (Панас Мирний); Шумить, шумить круг мене. Сокорики шумлять і тополі золоті на синьому. І вітер оповив мене ласкаво (О. Довженко); Їхні [грушок] терпкі пахощі увесь час оповивають чоловіка (М. Стельмах); Опахує медузу вітер, мне її, вгинає од країв (П. Тичина); Він ішов прудко, повітря туго обдувало його (Є. Гуцало); Прохолода обвітрює скроні; з моря подихало тихою прохолодою (Дніпрова Чайка).
-2-
дієслово недоконаного виду
(робити розпухлим) [безос.]

Словник відмінків

Інфінітив обдима́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдима́ймо
2 особа обдима́й обдима́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдима́тиму обдима́тимемо, обдима́тимем
2 особа обдима́тимеш обдима́тимете
3 особа обдима́тиме обдима́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обдима́ю обдима́ємо, обдима́єм
2 особа обдима́єш обдима́єте
3 особа обдима́є обдима́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обдима́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обдима́в обдима́ли
жін. р. обдима́ла
сер. р. обдима́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обдима́вши

Словник синонімів

ОБДУВА́ТИ (дути, дмухаючи ротом на що-небудь з усіх боків), ОБДИМА́ТИ, ОБДМУ́ХУВАТИ. - Док.: обду́ти, обдму́хати. Він почав хліб обдувати та обтирати (Панас Мирний); Кукса спокійно розстебнув ремінну кобуру, вийняв пістолета і почав його обдмухувати з усіх боків (В. Кучер).
ОБВІВА́ТИ[ОВІВА́ТИ] (про подув вітру, струмінь повітря, запах і т. ін.), ОБВІ́ЮВАТИ[ОВІ́ЮВАТИ], ОБДАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОПА́ХУВАТИ, ОБДУВА́ТИ, ОБВІ́ТРЮВАТИ, ОБДИМА́ТИ (тільки про вітер, струмінь повітря); ПОДИХАТИ чим (злегка, час від часу). - Док.: обві́яти[ові́яти], обда́ти, опови́ти, опахнути, обду́ти, обві́трити. Вітер приємно обвіває обличчя (А. Шиян); Мимо пройшла жінка з оберемком соломи, і чув [Дорош], як його обвіяло.. душком тієї соломи (Григорій Тютюнник); Свіжий вологий вітер приємно овіває обличчя (з газети); З сходу дихнув вітрець й овіяв Остапа (М. Коцюбинський); Орестове обличчя обвіювали струми повітря (О. Досвітній); Запах розтопленого чавуну обдав Никанора (І. Микитенко); Шовкова трава.. обдавала [Івася] своїм пахучим холодочком (Панас Мирний); Шумить, шумить круг мене. Сокорики шумлять і тополі золоті на синьому. І вітер оповив мене ласкаво (О. Довженко); Їхні [грушок] терпкі пахощі увесь час оповивають чоловіка (М. Стельмах); Опахує медузу вітер, мне її, вгинає од країв (П. Тичина); Він ішов прудко, повітря туго обдувало його (Є. Гуцало); Прохолода обвітрює скроні; з моря подихало тихою прохолодою (Дніпрова Чайка).

Словник відмінків

Інфінітив обдима́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обдима́тиме  
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обдима́є  
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
 
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.    
жін. р.  
сер. р. обдима́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник