-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обдиви́тися, обдиви́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдиві́мося, обдиві́мось, обдиві́мся
2 особа обдиви́ся, обдиви́сь обдиві́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдивлю́ся, обдивлю́сь обди́вимося, обди́вимось, обди́вимся
2 особа обди́вишся обди́витеся, обди́витесь
3 особа обди́виться обди́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обдиви́вся, обдиви́всь обдиви́лися, обдиви́лись
жін.р. обдиви́лася, обдиви́лась
сер.р. обдиви́лося, обдиви́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обдиви́вшись

Словник синонімів

ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з’ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ[ОБГЛЯДА́ТИ], ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИрідше. - Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути[обгля́нути], огле́діти[обгле́діти]розм.обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір’я - бачить. Хто під’їжджає до кооперації бричкою - бачить (О. Підсуха). - Пор. перевіря́ти.
ОГЛЯДА́ТИ[ОБГЛЯДА́ТИ] (робити огляд чого-небудь, знайомитися з чимось), РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ДИВИ́ТИСЯ, ОЗИРА́ТИ[ОБЗИРАТИрідше]. - Док.: огля́нути[обгля́нути], погля́нути, огле́діти[обгле́діти], оглядіти[обглядітирідше], розгля́нути, обдиви́тися, подиви́тися, озирну́ти[обзирну́ти]. Другого дня вранці Клин Хаврусь устав і пішов оглядать свою оселю (І. Нечуй-Левицький); Пан піде завод обглядати, щоб усяк був при свойому місці (Г. Квітка-Основ’яненко); Чоловік розглядав хату (А. Шиян); Покинувши свої речі на станції, я пішов обдивлятися місто (В. Самійленко); Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись (Т. Шевченко); Сьогодні по обіді погуляю трохи, подивлюсь Колізей і старовину (М. Коцюбинський); Вражений пишнотою, Теодосій озирав собор і нишком прицмокував (А. Хижняк). - Пор. 1. огля́нути.
ОГЛЯ́НУТИ[ОБГЛЯ́НУТИ] (подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу), ОБДИВИ́ТИСЯ, ОБГЛЕ́ДІТИ[ОГЛЕ́ДІТИрідше], ОЗИРНУ́ТИ[ОБЗИРНУ́ТИрідше], ОКИ́НУТИ, ПРОВЕСТИ́, ПРОБІ́ГТИ, ПРОЙТИ́СЯ, ПОГЛЯ́НУТИперев. із сл. оком, очима, зором, поглядом, ОГЛЯ́ДІТИ[ОБГЛЯ́ДІТИ]рідше; ОБРЕВІЗУВА́ТИ (надто уважно). - Недок.: огляда́ти[обгляда́ти], обдивля́тися, озира́ти[обзира́ти], окида́ти, прово́дити, пробіга́ти, прохо́дитися, прохо́джуватися, проходжа́тисярозм.Орлюк оглянув своїх гостей (О. Довженко); Замовк він, а очима пильно обглянув дівча з ніг до голови (А. Головко); - Хіба ти голодна чи холодна? Он як тебе наряджено. - Вона пильно обдивилася свій одяг (Панас Мирний); Микола Чубак озирнув похмурий натовп мужиків (Г. Епік); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (О. Гончар); Єремія оглядів її [Тодозю] гострим оком в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Зустрівши на платформі матроса.., Большаков обревізував його з напису на кашкеті до калош на босих ногах (Ю. Яновський). - Пор. 1. огляда́ти.
РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що і без додатка (уважно оглядаючи, ознайомлюватися з кимсь, чимсь), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИрозм.,РОЗЗИРА́ТИСЯрозм.;ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що і без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому і без додатка,ПРИЗИРА́ТИСЯдіал., ПРЯГТИ́[ПРЯ́ЖИТИ]на кого-що, діал. (намагаючись краще розглядіти, пізнатикогось, щось); ОГЛЯДА́ТИСЯ[ОБГЛЯДА́ТИСЯрозм.], ОЗИРА́ТИСЯ[ОБЗИРА́ТИСЯрозм.] (навколо себе). - Док.: роздиви́тися, обдиви́тися, розгляді́тися[розгля́нутися], роззирну́тися, придиви́тися, пригляді́тися, пригле́дітисярозм.огля́нутися, огле́дітисярозм.огляді́тися рідкообгляді́тися, обгля́нутися, озирнутися, обзирну́тися. Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п’ят і щось зважувала (Я. Баш); Він почав обдивлятися навкруги (Панас Мирний); Артем, гріючи руки біля комина, розглядався по хаті (А. Головко); Парубки пильно розглядали по хаті (С. Васильченко); Кирик сидів закам’яніло, не роззирався довкола (П. Загребельний); Бачив [кобзар] перед собою сивуватого генерала, що придивлявся до всіх уважним поглядом, начебто впізнавав знайомих (С. Журахович); Приглядався [Сашко] до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський); Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Б. Грінченка); І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок).